Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театралізованої діяльності : Відповіді на контрольні запитання (лр№4)

Лабораторна робота № 4

Тема: Створення і використання електронного навчально-методичного комплексу в навчальному процесі.

Мета: навчитися розробляти структуру, створювати та використовувати електронного навчально-методичного комплексу у навчальному процесі.

Відповіді на контрольні запитання:

1. Які умови ефективного використання ЕНМК?

ЕНМК – це дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують та підтримують навчальний процес.

Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

Умови ефективного використання ЕНМК:

· різноманітність форм представлення інформації (текст, гіпертекст, графіка, відео-, аудіо інформація, анімовані об’єкти, засоби мультимедіа, що розкривають нові можливості навчального процесу, забезпечують занурення студента в пізнавальний процес);
· інтерактивність ЕНМК у реальному часі, яка реалізується на мультимедійному комп’ютері;
· можливість адаптації змісту навчального матеріалу до індивідуальних особливостей студентів;
· невербальне середовище навчання;
· можливість швидкого та точного пошуку необхідного навчального матеріалу за ключовими словами;
· можливість дистанційного, масового і самостійного навчання з використанням ЕНМК, які розміщені на сервері комп’ютерної мережі.
· структура модулів має бути чіткою і відповідати логіці розвитку змісту і принципам дидактики;
· кожний модуль має бути сформованим як завершений обсяг інформації;
· структура модуля має відповідати змісту;
· назви модулів і тем мають бути чіткими, стислими і відповідати програмі;
· обсяг змісту модуля має відповідати значущості та складності матеріалу;
· основними видами контролю та звітності студентів за кожним модулем можуть бути тести, контрольні роботи;
· тривалість роботи студента над кожним модулем не повинна перевищувати встановлених норм;
· послідовність і конкретні терміни роботи над змістом навчального матеріалу, контроль за якістю знань визначається студентом спільно з педагогом.

2. Схарактеризуйте складові ЕНМК:

− лекція;

Ле́кція (лат. lectio — читання) — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на яку-небудь тему.

Мета лекції — розкрити основні положення теми, досягнення науки, з'ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.

Лекція з'явилася у Стародавній Греції і набула розвитку в Стародавньому Римі і в Середньовіччі. За соціально-економічних умов середньовіччя постала необхідність прилучення до освіти широких верств населення, а не лише представників знаті. Діалогічний вид навчання вже не задовольняв потреб. А джерел інформації (на той час вони обмежувалися, в основному, книгою) було обмаль. Тому педагог, який мав дещо ширший доступ до літератури, систематизував інформацію у вигляді писаних текстів і на заняттях зачитував цей матеріал студентам. Це був своєрідний спосіб колективного розповсюдження і засвоєння інформації. Студенти конспектували лекції і так опановували програмний матеріал. Лише пізніше, наприкінці XIX ст., поряд з лекціями почали застосовувати практичні, лабораторні заняття. Зрозуміло, що обмеження навчальної роботи лише лекціями збіднювало ефективність навчально-виховного процесу. Наприкінці XIX — на початку XX ст. лекція як провідний метод навчання зайняла визначальне місце у системі навчально-виховної роботи у вищих освітніх закладах світу. Наприкінці XX і на початку XXI ст. дискутується питання щодо доцільності застосування лекції у ВНЗ. Думки і вчених, і практиків розходяться.

Вузівська лекція має структуру набуття нових знань і містить такі елементи:

· вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;
· викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;
· висновки, що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;
· конкретне завдання на самостійну роботу;
· відповіді на запитання.

Основні вимоги до лекції:

· високий теоретичний рівень інформації, посилання на законодавчі та нормативні акти, на нові досягнення науки;
· розкриття наукових засад курсу;
· зв'язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог;
· рекомендації до поглибленого самостійного вивчення тем, необхідних для практичної роботи.

− семінари;

Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар (лат. seminarium - розсадник) - вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. Семінари у формі дискусій, учасниками яких були вчені з різних країн світу, були дуже поширені в Києво-Могилянській академії. З 1874-1875 років семінарські та практичні заняття почали широко використовуватися в Київському університеті за ініціативи професора М. Авенаріуса.

Проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі:

- оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною;

розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

- формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра;

- забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою;

- формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності;

- здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.

Семінарські заняття виконують такі основні функції:

- навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

- розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

- виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля);

- діагностично-корекційну та контролюючу (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання).

Визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарських занять, слід виходити з того, що:

- до семінарських занять висуваються загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв'язку, проблемність та ін.);

- при виборі методики проведення семінарських занять слід ураховувати особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни та психолого-педагогічних особливостей студентської групи;

− поточне тестування;

Тестування є одночасно і навчальною вправою, і засобом контролю. Використання тестових завдань як засобу навчання є ефективним і виправданим з точки зору дидактики та психології. Чітка регламентованість процедури тестування та наявність еталону дозволяють оптимізувати навчальний процес, а спрямованість на активну розумову діяльність та об’єктивність результатів створюють у студентів позитивне ставлення до іноземної мови.

Поточне тестування проводиться на аудиторних заняттях, з метою коригування навчальної діяльності студентів, стимулювання інтересу до навчання, формування почуття відповідальності.

− підсумкове тестування;

Підсумковий тестовий контроль передбачає застосування так званих тестів навчальних досягнень студентів. Він проводиться наприкінці семестру або атестаційного періоду з метою об’єктивної оцінки успішності студентів за цей період.

− робота з електронним посібником;

Важливу роль в ЕНМК відіграють електронні підручники (посібники), це навчальний матеріал, який не прив’язаний до фізичного носія, та закладений у програму. Він має забезпечувати функції: презентаційну, навчальну, статистичну властивість і має підсистему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу.

Розгляньмо режим роботи з електронним підручником (посібником) як складової частини ЄІСНЗ, в якій використовується ЕНМК.

Електронний посібник має допомогати лектору дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності до навчальної програми, здійснювати підтримку лектора в проведенні лекції та її підготовці. Крім презентації в підготовці лекційних матеріалів мають бути шаблони для друку роздаткового матеріалу. При цьому слід враховувати виконання таких можливостей:

- інтерактивність презентацій з можливістю переходу до будь-якого фрагменту та повернення до кадру, з якого здійснений перехід;

- перегляд анімацій і відеофрагментів, програвання звуку в презентації, можливість переривання та запису звуку з любого логічного фрагменту; збільшення графічного зображення на екрані, можливість його переміщення;

- можливість попереднього відбору навчального матеріалу лектором у відповідності до програми лекції;

- можливість окремого автоматичного представлення матеріалу, програми, які повністю заміняють лектора з можливістю зупинення учнем викладання матеріалу або повторення необхідного фрагменту.

Комп’ютерні технології використовуються під час проведення семінарських занять. Індивідуальна робота кожного учня може контролюватися відповідною програмою, а статистична інформація збирається у викладача.

Слід зазначити, що електронний посібник не замінить викладача, а є для нього лише допоміжним інструментом.

Використовуючи ЕНМК, викладач одержує інструмент моніторингу успішності учнів, яка може бути зібрана на екрані комп’ютера.

Електронний посібник повинен містити достатньо значну кількість завдань, це дасть можливість здійснювати диференційований підхід у процесі формування умінь та навичок, а також автоматизовану генерацію завдань.

Використання ЕНМК на семінарських заняттях дозволяє суттєво спростити проведення тестів, здійснювати збирання та аналіз успішності учнів, одержується можливість проведення тестів, аналіз їхнього виконання. Також суттєвим може стати використання розгалуженої системи оцінок, в якій задачі, що відносяться до декількох тем, оцінюються відповідною кількістю балів, які проставляються в різних розділах. Таким чином, у викладача складається цілісна картина успішності учнів і засвоєння навчального матеріалу. Якщо в учнів виникає потреба звернутися до лекційного матеріалу, то він має змогу знайти в меню необхідну лекцію або відповідний матеріал в електронному посібнику.

Залік з вивченого курсу можна також провести з використанням електронного посібника. При цьому може бути використаний той самий механізм, як і для поточного тестування. Слід звернути увагу на захист системи обліку і бази даних успішності учнів. Проте слід зазначити, що коли необхідно здійснити складний програмний аналіз відповіді, розглянути логіку розв’язання задачі, пояснення відповіді задач, то використовувати тестову систему не має сенсу.

Комп’ютер дозволяє в режимі реального часу збирати та обробляти значний обсяг інформації, проте тільки від викладача залежить, яку користь принесе його використання. Попередній аналіз, який виконує комп’ютер допоможе викладачу зрозуміти, які помилки зробив учень, і на якому рівні.

Можливості електронного посібника переважно розкриваються через діяльність учнів, які мають можливість самостійно вивчати теоретичний матеріал, здійснювати тренувальну навчальну діяльність, контроль за рівнем знань, інформаційно-пошукову діяльність. Процес навчання здійснюється на принципово новому, вищому рівні, тому що електронний посібник надає можливість навчатися в темпі, який притаманний йому, забезпечує можливість кожному багаторазово повторювати і вести діалог між учнями і комп’ютером. За допомогою електронного посібника учня легше зацікавити і навчити, на нього мають вплив звукові і зорові образи, інформаційні й емоційні складові.

Психологи і викладачі стверджують, що учні навчаються по-різному: – певна кількість краще навчаються на слух, інші зорово або тактильно. Залучення всіх органів чуття веде до зростання засвоєння матеріалу порівняно з традиційною методикою. Навчання з використанням електронного посібника є однією з інтенсивних форм навчання, коли навчальний матеріал дидактично підготовлений фахівцями, орієнтований на індивідуальні здібності учнів. Індивідуальна діалогова комунікація за допомогою відео-, графічних, текстових і медично-мовленнєвих вставок настільки інтенсивна, що полегшує процес навчання, гіперсередовище дозволяє розширити можливості інформаційного впливу на користувача, залучає учня до процесу навчання.

Розв’язання проблеми поєднання звукової, текстової, графічної та відео інформації в електронному посібнику робить його універсальним.

Електронний посібник містить достатньо значний обсяг інформації, проте скільки б не було в ньому інформації, вона ніколи не буде вичерпаною, а тому для підтримки електронного посібника корисно створити тематичний сайт з посиланнями, який поповнюється і структурується в процесі навчання. В свою чергу, посібник повинен мати посилання на цей сайт в локальній мережі або в мережі Internet, якщо навчальний заклад має відповідне підключення.

Крім того, в змісті посібника основні терміни і поняття мають гіперпосилання, що дозволяє швидко здійснювати самоконтроль засвоєння основних понять навчального матеріалу, за необхідністю здійснювати його повторення.

ЕНМК має певну цінність для викладача. Крім функцій наочної демонстрації, тестування й обліку, слід звернути увагу на підготовку викладача до занять як у презентаційній, так і у змістовній частині. У процесі використання ЕНМК викладач пояснює матеріал, а учень має можливість користуватись відповідним роздатковим матеріалом, який є в ЕНМК і не потребує додаткових витрат часу, у випадку необхідності можливе швидке його використання та роздруківка.

Наявність в електронному посібнику інструментів створення презентацій за підготовленим шаблоном, можливість введення текстової і графічної інформації зменшить витрати часу на підготовку занять, підвищить якість і наочність навчального матеріалу. Не слід забувати, що інтерфейс і функціональні можливості мають бути чітко відпрацьованими.

Невід’ємною частиною ЕНМК є лабораторні роботи, якщо це передбачено робочою програмою і змістом дисципліни.

Розгляньмо переваги виконання лабораторних робіт за допомогою ЕНМК:

1. За допомогою анімацій, відеороликів, таблиць і графіків учень має можливість взяти участь у постановці дослідів, модулювати процеси.

2. За допомогою опису лабораторної роботи в одному стилі з електронним посібником за умов наявності віртуального стенду і програми, що моделює роботу приладів, учні мають можливість виконувати відповідну роботу, аналізувати і узагальнювати інформацію.

3. Віртуальні системи дають можливість кожному індивідуально виконувати роботу.

4. Відпадає необхідність у створенні спеціалізованих лабораторій, обладнання. Комп’ютерна лабораторія може обслуговувати різні предмети.

Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.).При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.

1. За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації, максимально наближеній до реальної виробничої.

2. Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.

Для виконання всіх функцій ЕНМК, що пов’язані із взаємодією в мережі є домовленість в єдиному підході до стандартів на оформлення даних, обміну інформації, проведення занять та екзаменів, тестування і т.п.

Можливості використання ЕНМК в навчальному закладі дещо обмежені фінансуванням, можливостями розробників, термінами виконання проектів, наявністю необхідного програмного і кадрового забезпечення. Істотне значення має розробка інтерфейсу, щоб підвищити мотивацію учнів.

Системне використання в навчальному процесі ЕНМК забезпечить:

- спрощення функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів, яка переходить від викладача до програми;

- здійснення постійного моніторингу успішності учнів;

- підвищення ефективності мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

- розширення можливості самостійного вивчення дисциплін, окремих тем;

- формування умінь і навичок виконання окремих операцій, процесів за допомогою відпрацювання їх на тренажерах, маніпуляторах;

- економію часу на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.

Умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певної дисципліни. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

− робота з методичними матеріалами; (керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, учня), яке включає в себе вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць_;

Методичні матеріали – це матеріали, що містять вказівки, роз'яснення, виконання яких викладачем має сприяти найбільш ефективному освоєнню учбової програми.

Всі навчально-методичні матеріали можна поділити на три великі групи:

1. Навчальні (дидактичні) матеріали (підручники, навчальні посібники, довідники, курси лекцій, практикуми, збірники завдань і вправ, робочі зошити та ін.), призначені студентам.

2. Навчально-методичні матеріали (методичні вказівки, посібники, рекомендації, розробки), призначені як для студентів, так і для педагогів.

3. Методичні матеріали (методичні вказівки, посібники, рекомендаціі, розробки та ін.), які містять методичні вказівки з організації діяльності викладача, адресовані студентам.

− лабораторні роботи;

Лабораторна робота – це форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни. При цьому він набуває навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі. Лабораторні роботи відіграють важливу роль у підготовці фахівців через самостійну виконавчу діяльність. Дидактичні цілі проведення лабораторних робіт: - опанування методами експериментальних досліджень (вимір фізичних величин, дослідження реальних режимів роботи устаткування, обробка результатів дослідів); - формування відчуття спеціалізованої техніки та оволодіння специфікою практичної роботи; - набуття навичок з безпеки проведення експериментальних досліджень; - «поглиблення» теоретичного матеріалу завдяки його практичному застосуванню.

Отримані на понятійно-аналітичному рівні уміння та навички є суттєвим компонентом компетенції фахівця.

Розгляньмо переваги виконання лабораторних робіт за допомогою ЕНМК:

3. Віртуальні системи дають можливість кожному індивідуально виконувати роботу.

− тренажери, імітатори

Тренажер (від англ. train - виховувати, навчати, тренувати) - механічний, електричний або комбінований навчально-тренувальний пристрій, штучно імітує різні навантаження або обставини (ситуації). Тренажери можуть бути навчальними (імітаційними) або спортивними.

Навчально-тренувальне пристрій для відпрацювання робочих навичків, вироблення і вдосконалення техніки управління машиною (механізмом).

3. Дайте характеристику електронного навчального посібника, його структура та складові.

Він має модульну структуру. Зв’язок між модулями здійснюється за допомогою гіперпосилань. Доступ до розділів і тем реалізується за допомогою інструменту «Зміст», який представляє всі теми курсу у вигляді ієрархічної структури.

Навчальний посібник включає:

− анотацію або вступ;

− теоретичний матеріал;

− практикум для формування вмінь та навичок, в якому представлені покрокові розв’язки типових задач з вивченої теми;

− методичні рекомендації до вивчення курсу;

− тематику рефератів, курсових робіт;

− словник термінів;

− додатки;

− рекомендовану літературу

1. Лекція

Електронний посібник має допомагати лектору дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності до навчальної програми, здійснювати підтримку лектора в проведенні лекції та її підготовці. Крім презентації в підготовці лекційних матеріалів мають бути шаблони для друку роздаткового матеріалу. При цьому слід враховувати виконання такого:

− інтерактивність презентацій з можливістю переходу до будь-якого фрагменту та повернення до кадру, з якого здійснений перехід;

− перегляд анімацій і відеофрагментів, програвання звуку в презентації, можливість переривання та запису звуку з любого логічного фрагменту; збільшення графічного зображення на екрані, можливість його переміщення;

− можливість попереднього відбору навчального матеріалу лектором у відповідності до програми лекції;

− можливість окремого автоматичного представлення матеріалу, програми, яка повністю заміняє лектора з можливістю зупинення учнем викладання матеріалу або повторення необхідного фрагменту.

2. Семінари і поточне тестування

Слід зазначити, що електронний посібник не замінить викладача, а є для нього лише допоміжним інструментом. Використовуючи ЕНМК, викладач одержує інструмент моніторингу успішності учнів, яка може бути зібрана на екрані комп’ютера.

Використання ЕНМК на семінарських заняттях дозволяє суттєво спростити проведення тестів, здійснювати збирання та аналіз успішності учнів, одержується можливість проведення тестів, аналіз їхнього виконання. Також суттєвим може стати використання розгалуженої системи оцінок, в якій задачі, що відносяться до декількох тем, оцінюються відповідною кількістю балів, які проставляються в різних розділах. Таким чином, у викладача складається цілісна картина успішності учнів і засвоєння навчального матеріалу. Якщо в учня виникає потреба звернутися до лекційного матеріалу, то він має змогу знайти в меню необхідну лекцію або відповідний матеріал в електронному посібнику.

3. Підсумкові тести. Екзамени

Залік із вивченого курсу можна також провести із застосуванням електронного посібника. При цьому може бути використаний той самий механізм, що й для поточного тестування. Слід звернути увагу на захист системи обліку і бази даних успішності учнів. Проте необхідно зазначити, що коли необхідно здійснити складний програмний аналіз відповіді, розглянути логіку розв’язання задачі, пояснення відповіді задач, то використовувати тестову систему не має сенсу.

Комп’ютер дозволяє в режимі реального часу збирати та обробляти значний обсяг інформації, проте лише від викладача залежить, яку користь принесе його використання. Попередній аналіз, який виконує комп’ютер допоможе викладачу зрозуміти, які саме помилки зробив учень, і на якому рівні.

4. Самостійна робота з посібником

Можливості електронного посібника переважно розкриваються через діяльність студентів, учнів, які мають можливість самостійно вивчати теоретичний матеріал, здійснювати тренувальну навчальну діяльність, контроль за рівнем знань, інформаційно-пошукову діяльність. Процес навчання здійснюється на принципово новому, підвищеному рівні, тому що електронний посібник надає можливість навчатися в темпі, який притаманний йому, забезпечує можливість кожному багаторазово повторювати і вести діалог між учнями і комп’ютером. За допомогою електронного посібника учня легше зацікавити і навчити, на нього мають вплив звукові і зорові образи, інформаційні й емоційні складові.

Психологи і викладачі стверджують, що учні навчаються по різному: певна кількість краще навчаються на слух, інші зорово або тактильно. Залучення всіх органів чуття веде до зростання засвоєння матеріалу порівняно з традиційною методикою. Навчання з використанням електронного посібника є однією з інтенсивних форм навчання, коли навчальний матеріал дидактично підготовлений фахівцями, орієнтований на індивідуальні здібності учнів. Індивідуальна діалогова комунікація за допомогою відео-, графічних, текстових вставок настільки інтенсивна, що полегшує процес навчання, гіперсередовище дозволяє розширити можливості інформаційного впливу на користувача, залучає учня до процесу навчання.

5. Робота з посиланнями

Електронний посібник містить значний обсяг інформації, проте скільки б не було в ньому інформації, вона ніколи не буде вичерпною, а тому для підтримки електронного посібника корисно створити тематичний сайт з посиланнями, який поповнюється і структурується в процесі навчання. В свою чергу, посібник повинен мати посилання на цей сайт в локальній мережі або в мережі Інтернет, якщо навчальний заклад має відповідне підключення.

6. На допомогу викладачу

ЕНМК має певну цінність для викладача. Крім функцій наочної демонстрації, тестування й обліку, слід звернути увагу на підготовку викладача до занять як у презентаційній, так і у змістовній частині. В процесі використання ЕНМК викладач пояснює матеріал, а студент (учень) має можливість користуватись відповідним роздатковим матеріалом, який є в ЕНМК і не потребує додаткових витрат часу, у випадку необхідності можливе швидке його використання та роздруківка.

7. Лабораторні та групові заняття

Розгляньмо переваги виконання лабораторних робіт за допомогою ЕНМК:

1. За допомогою анімацій, відеороликів, таблиць і графіків учень має можливість приймати участь у постановці дослідів, моделювати процеси.

3. Віртуальні системи дають можливість кожному індивідуально виконувати роботу.

8. Тренажери, імітатори

Упродовж багатьох років тренажери, імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а тому для здешевлення та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів у галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.ін.). При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.

1. За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації, наближеній до реальної виробничої.

2. Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом можуть бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.

Для виконання всіх функцій ЕНМК, що пов’язані із взаємодією в мережі, є домовленість в єдиному підході до стандартів на оформлення даних, обміну інформації, проведення занять та екзаменів, тестування і т.ін.

Можливості використання ЕНМК в навчальному процесі дещо обмежені фінансуванням, можливостями розробників, термінами виконання проектів, наявністю необхідного програмного і кадрового забезпечення. Істотне значення має розробка інтерфейсу, щоб підвищити мотивацію студентів.

Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театралізованої діяльності

Відповіді на контрольні запитання (лр№4)

Комментариев нет:

Отправить комментарий